кафтан
КАФТА́Н, а́, ч., заст., діал. Каптан, жупан.
Аж мій миленький іде, Дев’ятеро коней веде, На десятому сам сидить; На десятому вороному, У кафтані голубому (Чуб., V, 1874, 834);
Він здіймив [здійняв] зі себе кафтан і торбу (Фр., V, 1951, 109).
Словник української мови (СУМ-11)