кафізма
КАФІ́ЗМА¹, и, ж.
Один із двадцяти розділів Псалтиря, який прочитують у церкві за обрядом православного богослужіння.
Тішить хлопець свою уяву та думку чудними, кучерявими малюнками з початку і на кінці кожної кафізми та першими здоровими червоно-розмальованими літерами (І. Нечуй-Левицький);
Всю службу Божу, навіть кафізму напам'ять шпарить [Миля], у всіх науках вправний (Ю. Мушкетик);
Кожна кафізма поділяється на три частини, які називають славленням (з рел.-церк. літ.);
Під час читання кафізм на богослужінні дозволяється сидіти (із журн.).
КАФІ́ЗМА², и, ж.
Імператорська ложа на східній трибуні Великого іподрому (цирку) в Константинополі.
Перед кафізмою стояли четверо бронзових коней роботи грецького скульптора Лисиппа (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)