ках
КАХ, КАХ-КА́Х, виг.
Звуконаслідування, що означає крик качки.
Раптом тривожний мамин голос, тихе – ках! – і каченяток нема! Їх як злизало (Остап Вишня);
Каченята прилетять. Ми їх будемо стрічать. З ними ти [качка] в очеретах Заведеш своє: ках-ках! (Г. Бойко);
А качки попід очеретами: ках-ках-ках... наче реготять (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)