кахельний
КА́ХЕЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до ка́хлі.
Кахельне виробництво було дуже поширене в Україні з XVIII ст. (з навч. літ.);
// Облицьований, вимощений кахлями.
У кахельній грубці горіли й весело потріскували дрова (С. Чорнобривець);
За склом у вазонах на кахельній долівці стояли високі пальми, фікуси й кактуси, на всіх підвіконнях різні квіти (Б. Харчук);
Гетьман наказав відставити один п'ятисвічник далі, Ждан переніс його на кахельний карниз грубки (Ю. Мушкетик);
Великий стіл з комп'ютером в куточку біля кахельної пічки, забита документами шафа поруч з ним, вішалка і ряд крісел (В. Хрущак).
Словник української мови (СУМ-20)