кача
КАЧА́, а́ти, с.
Те саме, що каченя́.
Гей, пливе кача по Тисині, Пливе кача по Тисині (з народної пісні);
Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний);
На плесі раптом зашуміла вода, ніби туди хто висипав з лантуха пампушки. Сів табунець качат (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)