качалочка

КАЧА́ЛОЧКА, и, ж.

Зменш. до кача́лка.

Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки (І. Нечуй-Левицький);

У човні терпко пахло лепехою і рогозом – на дні валялося кілька прив'ялих лепешин і розчавлена рогозяна качалочка (Ю. Мушкетик);

* Образно. Старанно промите волосся було акуратно вкладене довкола голови тугою качалочкою (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. качалочка — кача́лочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. качалочка — -и, ж. Зменш. до качалка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. качалочка — КАЧА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до кача́лка.  Словник української мови в 11 томах