качалочка

КАЧА́ЛОЧКА, и, ж.

Зменш. до кача́лка.

Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки (І. Нечуй-Левицький);

У човні терпко пахло лепехою і рогозом – на дні валялося кілька прив'ялих лепешин і розчавлена рогозяна качалочка (Ю. Мушкетик);

* Образно. Старанно промите волосся було акуратно вкладене довкола голови тугою качалочкою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. качалочка — кача́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. качалочка — -и, ж. Зменш. до качалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. качалочка — КАЧА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до кача́лка. Словник української мови в 11 томах