качечка

КА́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ка́чка¹.

Ой летіла качечка, в очереті впала, А в місяці у лютому панщина пропала (з народної пісні);

А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Т. Шевченко);

У кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить (О. Іваненко);

* У порівн. З легким тремтінням у колінах, перевалюючись, як качечка, мала Густя поспішила до жінки (М. Малиновська).

Значення в інших словниках

1. качечка — ка́чечка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ка́чечки  Орфографічний словник української мови
2. качечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до качка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. качечка — Ка́чечка, -чки, -чці; -чечки́, -чо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. качечка — КА́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ка́чка¹ А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Шевч., II, 1963, 414); У кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить (Ів., Укр.. казки, 1950, 42).  Словник української мови в 11 томах
5. качечка — Качечка, -ки ж. ум. отъ качка. 1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Грин. III. 227. Употребляется какъ ласкательное слово къ женщинамъ: моя ж ти, качечко! 2) = коник 4. Чуб. VII. 410.  Словник української мови Грінченка