Словник української мови у 20 томах

каченятко

КАЧЕНЯ́ТКО, а, с.

Пестл. до каченя́.

Каченятко притискалося до очерету, гадаючи, що той захистить його від поривів вітру (з казки);

[Лісовик:] Он жовтими пушинками вже плавлють [плавають] на чистім плесі каченятка дикі (Леся Українка);

[Бабуся:] Пасіться, любі каченятка, Скубіть собі м'яку травичку (О. Олесь).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. каченятко — каченя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. каченятко — -а, с. Пестл. до каченя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каченятко — КАЧЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до каченя́. [Лісовик:] Он жовтими пушинками вже плавлють [плавають] на чистім плесі каченятка дикі (Л. Укр., III, 1952, 196); [Бабуся:] Пасіться, любі каченятка, Скубіть собі м’яку травичку (Олесь, Вибр., 1958, 476).  Словник української мови в 11 томах
  4. каченятко — Каченя́, -ня́ти с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Ном. № 3411. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. МВ. ум. каченятко, каченяточко.  Словник української мови Грінченка