каченятко
КАЧЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до каченя́.
[Лісовик:] Он жовтими пушинками вже плавлють [плавають] на чистім плесі каченятка дикі (Л. Укр., III, 1952, 196);
[Бабуся:] Пасіться, любі каченятка, Скубіть собі м’яку травичку (Олесь, Вибр., 1958, 476).
Словник української мови (СУМ-11)