каченятко
КАЧЕНЯ́ТКО, а, с.
Пестл. до каченя́.
Каченятко притискалося до очерету, гадаючи, що той захистить його від поривів вітру (з казки);
[Лісовик:] Он жовтими пушинками вже плавлють [плавають] на чистім плесі каченятка дикі (Леся Українка);
[Бабуся:] Пасіться, любі каченятка, Скубіть собі м'яку травичку (О. Олесь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каченятко — каченя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- каченятко — -а, с. Пестл. до каченя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каченятко — КАЧЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до каченя́. [Лісовик:] Он жовтими пушинками вже плавлють [плавають] на чистім плесі каченятка дикі (Л. Укр., III, 1952, 196); [Бабуся:] Пасіться, любі каченятка, Скубіть собі м’яку травичку (Олесь, Вибр., 1958, 476). Словник української мови в 11 томах
- каченятко — Каченя́, -ня́ти с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Ном. № 3411. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. МВ. ум. каченятко, каченяточко. Словник української мови Грінченка