каченя
КАЧЕНЯ́, ня́ти, с.
Пташеня качки.
За городом качки пливуть, Каченята крячуть... (з народної пісні);
Біля самого берега, під кущем, причаїлось дике каченя (О. Ільченко);
Нарік ця сама качка прилетить із вирію на цей самий ставок, знесе з десяток зеленкуватих крашанок, виведе каченят (М. Стельмах);
Поміж кущами йшла качка, а за нею – цілий виводок каченят (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каченя — каченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- каченя — -яти, с. Те саме, що кача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каченя — КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть (пісня); На подвір'ї повно качат, курчат та кролят (О. Словник синонімів української мови
- каченя — Каченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каченя — КАЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кача́. За городом качки пливуть, Каченята крячуть… (Укр.. лір. пісні, 1958, 203); Біля самого берега, під кущем, причаїлось дике каченя (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27). Словник української мови в 11 томах