каченя

КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть (пісня); На подвір'ї повно качат, курчат та кролят (О. Гончар); Трапляється, батьку, що кряча мале ловить рибку краще, ніж стареє (М. Максимович); Сіре вутя, Ой, сіре вутя, Ой, на морі ночує (пісня); (Дружки:) Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Ой лугами йдеш, берегами йдеш — Пасуться тасята, ой, пасуться тасята (пісня); Невидимі крила чирят пролопотіли над верховіттям дерев (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каченя — каченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каченя — -яти, с. Те саме, що кача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каченя — КАЧЕНЯ́, ня́ти, с. Пташеня качки. За городом качки пливуть, Каченята крячуть... (з народної пісні); Біля самого берега, під кущем, причаїлось дике каченя (О. Словник української мови у 20 томах
  4. каченя — Каченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. каченя — КАЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кача́. За городом качки пливуть, Каченята крячуть… (Укр.. лір. пісні, 1958, 203); Біля самого берега, під кущем, причаїлось дике каченя (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27). Словник української мови в 11 томах