кашалотовий
КАШАЛО́ТОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кашало́т.
А зінджі-нурці розвели на корабельній жаровні добрий вогонь і варили мастику з воску, смоли, кашалотового жиру й крейди, щоб заліплювати щілини в днищі корабля (Ю. Логвин);
Із кашалотових хребців тубільці роблять стільці (із журн.).
2. у знач. ім. кашало́тові, вих, мн. Родина китоподібних ссавців.
Кашалот – єдиний сучасний представник кашалотових (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)