кашалот
КАШАЛО́Т, а, ч.
Великий морський ссавець родини кашалотових з масивною жировою подушкою (спермацетовим мішком) у верхній частині голови.
Кашалот вільно пірнає на кілометрову глибінь і тримається під водою понад годину (М. Дашкієв);
Кашалот з громовим плюскотом упав у воду. Він кидався по поверхні хвиль, намагаючись скинути із себе липучі руки-присоски кальмара (Ю. Логвин);
Найчастіше рештки велетенських кальмарів знаходять у шлунках китів – кашалотів (з наук.-попул. літ.);
Дельфіни, як і кашалоти, належать до зубатих китоподібних (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)