кашалот

кашало́т

-а, ч.

Велика морська тварина-ссавець із ряду китів; цінний своїм жиром.

Значення в інших словниках

1. кашалот — кашало́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кашалот — КАШАЛО́Т, а, ч. Великий морський ссавець родини кашалотових з масивною жировою подушкою (спермацетовим мішком) у верхній частині голови. Кашалот вільно пірнає на кілометрову глибінь і тримається під водою понад годину (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кашалот — кашало́т (франц. cachalot, з португ. cachalote) водяний ссавець підряду зубатих китів. Поширений в усіх океанах та відкритих морях (самки лише в теплому поясі). Об’єкт промислу.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кашалот — Найбільший морський ссавець, ряд зубатих китів, водиться у водах теплих морів та океанів; довж. самця бл. 20 м, самиці бл. 15 м, маса бл.  Універсальний словник-енциклопедія
5. кашалот — КАШАЛО́Т, а, ч. Велика морська тварина-ссавець із ряду китів; цінний своїм жиром. Найчастіше рештки велетенських кальмарів знаходять у шлунках китів — кашалотів (Наука.., 2, 1958, 24); Екіпаж мисливця «Мирний» доставив на китобазу кашалота-велетня вагою понад 40 тонн (Рад. Укр., 1.I 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах