кашкайці
КАШКА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кашка́єць, а́йця, ч.; кашка́йка, и, ж.).
Тюркомовні племена, що живуть на півдні Ірану.
Близько половини кашкайців – кочовики, решта перейшла до осілості (з наук. літ.);
Усі кашкайці, крім кашкайської мови, володіють також перською (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)