кашкайці
КАШКА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кашка́єць, а́йця, ч.; кашка́йка, и, ж.).
Тюркомовні племена, що живуть на півдні Ірану.
Близько половини кашкайців – кочовики, решта перейшла до осілості (з наук. літ.);
Усі кашкайці, крім кашкайської мови, володіють також перською (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашкайці — -ів, мн. Група тюркомовних племен, які живуть на Півдні Ірану. Великий тлумачний словник сучасної мови