кашкайці

КАШКА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кашка́єць, а́йця, ч.; кашка́йка, и, ж.).

Тюркомовні племена, що живуть на півдні Ірану.

Близько половини кашкайців – кочовики, решта перейшла до осілості (з наук. літ.);

Усі кашкайці, крім кашкайської мови, володіють також перською (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашкайці — -ів, мн. Група тюркомовних племен, які живуть на Півдні Ірану. Великий тлумачний словник сучасної мови