кашкайці
кашка́йці
-ів, мн.
Група тюркомовних племен, які живуть на Півдні Ірану.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашкайці — КАШКА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кашка́єць, а́йця, ч.; кашка́йка, и, ж.). Тюркомовні племена, що живуть на півдні Ірану. Близько половини кашкайців – кочовики, решта перейшла до осілості (з наук. літ.); Усі кашкайці, крім кашкайської мови, володіють також перською (із журн.). Словник української мови у 20 томах