кашкайці

кашка́йці

-ів, мн.

Група тюркомовних племен, які живуть на Півдні Ірану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашкайці — КАШКА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кашка́єць, а́йця, ч.; кашка́йка, и, ж.). Тюркомовні племена, що живуть на півдні Ірану. Близько половини кашкайців – кочовики, решта перейшла до осілості (з наук. літ.); Усі кашкайці, крім кашкайської мови, володіють також перською (із журн.). Словник української мови у 20 томах