квага
КВА́ГА, и, ж.
Винищений людиною південноафриканський ссавець підроду зебр гнідої масті з білими ногами, хвостом та черевом і смугастою головою та спиною.
У природних умовах кваги були повністю винищені до 1860 р. (з наук. літ.);
За спогадами очевидців, плями у кваг спостерігалися переважно на голові та спині і дуже невиразні – на ногах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)