Словник української мови у 20 томах

квага

КВА́ГА, и, ж.

Винищений людиною південноафриканський ссавець підроду зебр гнідої масті з білими ногами, хвостом та черевом і смугастою головою та спиною.

У природних умовах кваги були повністю винищені до 1860 р. (з наук. літ.);

За спогадами очевидців, плями у кваг спостерігалися переважно на голові та спині і дуже невиразні – на ногах (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. квага — -и, ж. Винищений людиною ссавець роду кінь підроду зебра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квага — Африк. ссавець із родини коней; споріднений із зеброю; вис. у холці бл. 1,3 м; плями лише на голові та спині, невиразні на ногах; винищений до 1860.  Універсальний словник-енциклопедія