квага

Африк. ссавець із родини коней; споріднений із зеброю; вис. у холці бл. 1,3 м; плями лише на голові та спині, невиразні на ногах; винищений до 1860.

Значення в інших словниках

1. квага — -и, ж. Винищений людиною ссавець роду кінь підроду зебра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. квага — КВА́ГА, и, ж. Винищений людиною південноафриканський ссавець підроду зебр гнідої масті з білими ногами, хвостом та черевом і смугастою головою та спиною. У природних умовах кваги були повністю винищені до 1860 р. (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах