квадратик

КВАДРА́ТИК, а, ч.

Зменш. до квадра́т 1.

На Онисі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (І. Нечуй-Левицький);

Перед очима, під ногами лежали квадратики паркету (О. Копиленко);

При мерехтливому світлі маленької лампи Юра, як завше, старанно на нарізаних квадратиках паперу виводив філігрань рядків (М. Бажан);

Металевi ребра стiн, квадратики потьмянiлих заклепок, уздовж стiни поза спиною з десяток сталевих тросикiв тягнуться вiд хвоста до кабiни [літака] (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. квадратик — квадра́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. квадратик — -а, ч. Зменш. до квадрат 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квадратик — КВАДРА́ТИК, а, ч. Зменш. до квадра́т 1. На Описі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (Н.-Лев., III, 1956, 16); Перед очима, під ногами лежали квадратики паркету (Коп., Вибр., 1948, 130).  Словник української мови в 11 томах