квадратура
КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат.
Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях.
Ходили по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (А. Іщук);
Сідалковський, заклавши руки за спину, міряв квадратуру свого кабінету (О. Чорногуз).
△ (1) Квадрату́ра кру́га, мат. – задача про побудову квадрата, рівновеликого даному кругові.
Задачу про квадратуру круга неможливо розв'язати за допомогою циркуля й лінійки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)