квадратура
КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат.
Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях.
Ходили по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (А. Іщук);
Сідалковський, заклавши руки за спину, міряв квадратуру свого кабінету (О. Чорногуз).
△ (1) Квадрату́ра кру́га, мат. – задача про побудову квадрата, рівновеликого даному кругові.
Задачу про квадратуру круга неможливо розв'язати за допомогою циркуля й лінійки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квадратура — квадрату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- квадратура — -и, ж., мат. 1》 Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. 2》 Побудова квадрата, рівновеликого даній фігурі. Квадратура кола — задача про побудову квадрата, рівновеликого даному колу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квадратура — квадрату́ра (від лат. quadratura – надання квадратної форми) 1. Число квадратних одиниць у площі даної фігури. 2. Побудова квадрата, рівновеликого даній фігурі. 3. Обчислення площі або інтеграла. 4. Одна з конфігурацій верхньої планети. Словник іншомовних слів Мельничука
- квадратура — КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат. Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. Ходили [сільрадівці ] по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (Іщук, Вербівчани, 1961, 231). Словник української мови в 11 томах
- квадратура — (лат. — квадратна форма) Прийом монументального живопису, завдяки якому створювалась ілюзія продовження простору приміщення у зображенні. Архітектура і монументальне мистецтво