квадратура

(лат. — квадратна форма)

Прийом монументального живопису, завдяки якому створювалась ілюзія продовження простору приміщення у зображенні. У розписі показувались архітектурні форми з вертикальними і горизонтальними елементами, їх перетинання, квадратні й прямокутні вікна, двері тощо. К. бере початок в помпейських фресках давньоримської доби, широко вживалась майстрами ренесансу, маньєризму, бароко.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квадратура — -и, ж., мат. 1》 Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. 2》 Побудова квадрата, рівновеликого даній фігурі. Квадратура кола — задача про побудову квадрата, рівновеликого даному колу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квадратура — КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат. Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. Ходили по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (А. Іщук); Сідалковський, заклавши руки за спину, міряв квадратуру свого кабінету (О. Словник української мови у 20 томах
  3. квадратура — КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат. Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. Ходили [сільрадівці ] по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (Іщук, Вербівчани, 1961, 231). Словник української мови в 11 томах
  4. квадратура — квадрату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. квадратура — квадрату́ра (від лат. quadratura – надання квадратної форми) 1. Число квадратних одиниць у площі даної фігури. 2. Побудова квадрата, рівновеликого даній фігурі. 3. Обчислення площі або інтеграла. 4. Одна з конфігурацій верхньої планети. Словник іншомовних слів Мельничука