Словник української мови у 20 томах

квазічастинка

КВАЗІЧАСТИ́НКА, и, ж., фіз.

Елементарне збудження, яке залучається у теоретичній фізиці для опису руху сукупностей реальних елементарних частинок.

Проблема елементарних збуджень (квазічастинок) – одна з найважливіших у сучасній фізиці твердого тіла (з наук. літ.);

Як і реальна частинка, квазічастинка характеризується енергією, імпульсом та спіном (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. квазічастинка — квазічасти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. квазічастинка — -и, ж. Елементарне збудження всієї сукупності взаємодіючих частинок (у квантовій теорії).  Великий тлумачний словник сучасної мови