квантор

КВА́НТОР, а, ч.

1. лог. Загальна назва для логічних операцій, що обмежують ділянку істинності якого-небудь предиката і створюють висловлення.

Розрізняють квантор загальності та квантор існування (з наук. літ.);

Повсюдно вживаються два квантори: універсальний та екзистенціальний (із журн.).

2. лінгв. Слово, яке своїм значенням дає кількісну характеристику предметам, діям, властивостям і т. ін. (напр., кілька, дехто).

Квантори можуть приймати значення “багато”, “мало”, “декілька”, їм дається конкретна інтерпретація (з навч. літ.);

Крім номенів, які позначають об'єкти та предикати, існують номени, що позначають квантори у сентенціях та їхніх значеннях (із журн.).

Значення в інших словниках

1. квантор — ква́нтор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. квантор — -а, ч., лог. Логічний оператор, який переводить одну висловлювальну форму в іншу. Квантор існування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квантор — ква́нтор (від лат. quantum – скільки) логічний оператор, який переводить одну висловлювальну форму в іншу.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. квантор — Логічне поняття, яке означає звороти: для кожного х (к. загальний — (Ґ) і для певного х (к. існування — (¦), є логічними відповідниками слів кожний і певний.  Універсальний словник-енциклопедія