квасок
КВАСО́К, ску́, ч.
1. Пестл. до квас 1.
[Іван:] От би вашого кваску на похмілля (Панас Мирний);
Почастували мене горілкою – якийсь квасок бабський (І. Багряний);
Той [пасічник] завжди настоював на вощині квасок, приємніший за найкращі сорти портвейну (П. Автомонов).
2. М'ясна або рибна юшка, зварена з солоними огірками.
Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Г. Квітка-Основ'яненко).
3. розм. Щавель.
Луги, як червінцями, горіли сліпучим квітом латаття, зрідка похитувавсь червоними гордовитими голівками коров'як і мерехтів іскорками зелений квасок (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)