квасок
КВАСО́К, ску́, ч.
1. Зменш.-пестл. до квас 1.
[Іван:] От би вашого кваску на похмілля (Мирний, V, 1955, 243);
Той [пасічник] завжди настоював на вощині квасок, приємніший за найкращі сорти портвейну (Автом., Щастя.., 1959, 130).
2. М’ясна або рибна юшка, зварена з солоними огірками.
Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92).
3. діал. Щавель.
— Кваску на борщ назбирай (Стельмах, Хліб.., 1959, 532).
Словник української мови (СУМ-11)