квацнути
КВА́ЦНУТИ, КВА́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., кого, розм.
Однокр. до ква́цати, ква́цяти 2.
Гра в квачики з будиночком дуже рухлива та весела. Ведучий повинен наздогнати та доторкнутися до кого-небудь із гравців (“квацнути”). Якщо гравець забіг у коло, там ведучий його квацнути не може (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)