кволо
КВО́ЛО.
Присл. до кво́лий 2–4.
Заболотний кволо посміхнувся і неохоче повернув назад (С. Журахович);
Христина кволо з широко розплющеними вiд якогось внутрiшнього здивування очима опустилася на диван (Р. Андріяшик);
Поплавки з пофарбованого в червоний колір гусячого пера кволо погойдувалися на спокійних хвилях (М. Руденко);
Особливо кволо протікає реформа в аграрному секторі (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)