квітастий
КВІТА́СТИЙ, а, е.
Те саме, що квітча́стий.
На столі стояв квітастий глечик з візерунками в українському стилі (із журн.);
Він урочисто взяв на руки сухеньку бабусю в квітастій хустині й поніс. – Тепер ми з мамою заживемо! (О. Тесленко);
31 грудня 1653 року саме Тетеря зустрічав царського посла Василя Бутурліна, вітаючи того довгою квітастою промовою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)