квіткарка
КВІТКА́РКА, и, ж.
Жін. до квітка́р 2.
– Все продано, – замість привітання гукала квіткарка двом молодим патриціям, що протискувались крізь юрбу до її крамнички (Н. Королева);
Крім хризантем.., квіткарки на перехрестях пропонували навіть фіалки (Ю. Смолич);
Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки (М. Чабанівський);
Обернена спиною до глядача квіткарка з червоною хусткою на плечах, яка розмовляла з дівчинкою років шести, мала цілковито Мартине волосся (С. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)