1. Словник української мови у 20 томах

квіткарка

КВІТКА́РКА, и, ж.

Жін. до квітка́р 2.

– Все продано, – замість привітання гукала квіткарка двом молодим патриціям, що протискувались крізь юрбу до її крамнички (Н. Королева);

Крім хризантем.., квіткарки на перехрестях пропонували навіть фіалки (Ю. Смолич);

Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки (М. Чабанівський);

Обернена спиною до глядача квіткарка з червоною хусткою на плечах, яка розмовляла з дівчинкою років шести, мала цілковито Мартине волосся (С. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квіткарка — квітка́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квіткарка — -и. Жінка, що продає живі квіти, а також робить штучні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квіткарка — КВІТКА́РКА, и, ж. Жінка, що продає живі квіти, а також робить штучні квіти. Крім хризантем.., квіткарки на перехрестях пропонували навіть фіалки (Смо-лич, Реве та стогне.., 1960, 597); Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки (Чаб., Балкан. весна, 1960, 270). Словник української мови в 11 томах
  4. квіткарка — Невеликий газон, засаджений квітами і обрамований бордюром, влаштований на могилі перед надгробком. Архітектура і монументальне мистецтво