квітневий
КВІТНЕ́ВИЙ, а, е.
Прикм. до кві́тень.
Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів (М. Зеров);
Одної темної квітневої ночі я крізь сон почув гуркіт гармат (Л. Смілянський);
Квітневий Хрещатик – мов крига скресає, і кличе пташиний базар голосів (О. Забужко);
// Який буває, відбувається у квітні.
Коли починалися квітневі дощі, воду з третього дощу зливали в казан, бо цей дощ мав цілющу силу (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)