квітнення

КВІ́ТНЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. кві́тнути 1, 3; цвітіння, квітіння.

Лікарські рослини починають збирати в період квітнення або коли на них з'являються пуп'янки (із журн.);

У Японії розпочався сезон квітнення гліциній (з газ.);

Я щиро раділа буйному квітненню української культури (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. квітнення — кві́тнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. квітнення — -я, с. Дія і стан за знач. квітнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квітнення — КВІ́ТНЕННЯ, я, с. Дія та стан за знач. кві́тнути. Я щиро раділа буйному квітненню української радянської культури (Коб., III, 1956, 590).  Словник української мови в 11 томах