квітнення

кві́тнення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. квітнення — -я, с. Дія і стан за знач. квітнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. квітнення — КВІ́ТНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. кві́тнути 1, 3; цвітіння, квітіння. Лікарські рослини починають збирати в період квітнення або коли на них з'являються пуп'янки (із журн.); У Японії розпочався сезон квітнення гліциній (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. квітнення — КВІ́ТНЕННЯ, я, с. Дія та стан за знач. кві́тнути. Я щиро раділа буйному квітненню української радянської культури (Коб., III, 1956, 590).  Словник української мови в 11 томах