Словник української мови у 20 томах

квітучість

КВІТУ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. квіту́чий.

Квітучість і плодоносність землі – це наслідок людської праці (з навч. літ.);

Мені було дуже приємно спілкуватися з учасниками молодіжного табору. Чарівність і квітучість їхніх душ мене вразила (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. квітучість — квіту́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови