квітучість

КВІТУ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. квіту́чий.

Квітучість і плодоносність землі – це наслідок людської праці (з навч. літ.);

Мені було дуже приємно спілкуватися з учасниками молодіжного табору. Чарівність і квітучість їхніх душ мене вразила (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me