квієтист
КВІЄТИ́СТ, а, ч.
1. Послідовник квієтизму.
Згідно з ученням квієтистів, душа, що змирилася з усіма стражданнями і зреклася світу, повністю занурюється в Божественну любов (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Той, хто дотримується квієтизму (у 2 знач.).
Верлен не був квієтистом, його, як і Бодлера, захоплювали і моральні, й соціальні питання, тільки він довго ні на чому спинитись не міг (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)