кедрівник
КЕДРІВНИ́К, ч.
1. род. а́. Невелика дерев'яниста рослина родини соснових.
В долині ріки Наватуми кедрівник не стелеться по землі, а росте як звичайне дерево (І. Багмут);
Повзком поміж кущів кедрівника, а де й на повен зріст, хлопці пробралися туди, звідки не переставала литися свинцева лавина (із журн.).
2. род. у́. Те саме, що кедри́на 2.
Кожного дня кількох японських полонених відправляли в кедрівник по горіхи (із журн.);
Білий сніг замітав сліди, вітер нещадно проривався крізь молодий кедрівник (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)