кейс

КЕЙС, а, ч.

Течка, перев. для ділових паперів, у формі плоскої валізки.

Чирва вмостився на ліжку поряд з Гончаренком, поставив на коліна невеличкий чорний кейс (А. Кокотюха);

Дочка була одягнена в темний брючний костюм, у руці вона тримала білий кейс із червоним хрестом (О. Авраменко, В. Авраменко);

Аслан клацнув замками кейса (Л. Кононович).

Значення в інших словниках

1. кейс — кейс іменник чоловічого роду чемодан  Орфографічний словник української мови
2. кейс — -а, ч. Плоска валізка для носіння паперів, зошитів, книг; дипломат (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови