келишок
КЕЛИШО́К, рідше КЕЛЕШО́К, шка́, ч.
Зменш. до ке́лих, ке́лех.
Він підніс свій келишок, а за ним зробили це всі (І. Франко);
Друг дає допити другу Останню краплю в келешку (А. Малишко);
Він підняв пляшку коньяку, показавши етикетку з п'ятьма зірочками, і став розливати в келешки (О. Бердник);
Не цурався [отаман] зовсім чарки, – його срібного, з позолотою келишка, сім літ тому придбаного у Козлові, не заснувало павутиння (Ю. Мушкетик);
– Боюсь, що тепер, люба Рашель, я не зможу випити навiть келишка шампанського на твоєму весiллi (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)