Словник української мови у 20 томах

кельнерка

КЕ́ЛЬНЕРКА, и, ж.

Жін. до ке́льнер.

Пані покликала кельнерку, розплатилась і вийшла з офіцером (У. Самчук);

– Ви англосакс? – нахилившись через плече подружки, простодушно допитується одна з кельнерок, високоросла діва (О. Гончар);

Повернувся інженер з двома стільцями.., за ним ішла кельнерка, яка несла каву для обох жінок і пляшку коньяку (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кельнерка — ке́льнерка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кельнерка — -и. Жін. до кельнер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кельнерка — Ке́льнерка, -рки, -рці; -нерки, -нерок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кельнерка — КЕ́ЛЬНЕРКА, и, ж. Жін. до ке́льнер. Кельнерок він називав на ім’я, невідомо коли й як довідавшись про те, як їх звуть (Загреб., Спека, 1961, 210).  Словник української мови в 11 томах