кельнер
КЕ́ЛЬНЕР, а, ч.
У Німеччині і деяких інших західноєвропейських країнах – офіціант у ресторані, пивній і т. ін.
Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Леся Українка);
В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків, запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Олесь Досвітній);
У барі було дуже затишно, кожен столик мав окрему нішу, .. а кельнер не дозволяв собі дурних запитань (В. Кожелянко).
Словник української мови (СУМ-20)