кельнер

КЕ́ЛЬНЕР, а, ч. Служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах.

Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Л. Укр., III, 1952, 612);

Лиш ми посідали, надбігає кельнер. — Дайте цьому господареві склянку пива! — каже пан Гнатковський (Март., Тв., 1954, 203);

В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків, запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Досв., Вибр., 1959, 393).

Значення в інших словниках

1. кельнер — ке́льнер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кельнер — Офіціянт.  Словник синонімів Караванського
3. кельнер — -а, ч. Служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині та деяких інших країнах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кельнер — Послугач, подавач  Словник чужослів Павло Штепа
5. кельнер — КЕ́ЛЬНЕР, а, ч. У Німеччині і деяких інших західноєвропейських країнах – офіціант у ресторані, пивній і т. ін. Мовчки достала вона гроші, розплатилася з кельнером (Леся Українка); В білих кітелях, куртках кельнери метушилися між столиків...  Словник української мови у 20 томах
6. кельнер — ке́льнер (нім. Kellner, від лат cellarius – ключник, комірник) офіціант у ресторані, їдальні.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. кельнер — Ке́льнер, -ра; -нери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кельнер — рос. кельнер офіціант у ресторані, кафе, їдальні.  Eкономічна енциклопедія