кепський
КЕ́ПСЬКИЙ, а, е.
Те саме, що пога́ний 1–4.
Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу (В. Стефаник);
[Професор:] Така була кепська погода, а зараз чудово (І. Кочерга);
Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає (прислів'я);
З мене був кепський юнкер, але мене все одно підвищили (Ю. Андрухович);
[Спартак:] Надворі темрява. У неї [Валі] кепський настрій (Л. Дмитерко);
– Кепська в тебе, Гордійку, мачуха. Відьма! – сміялась [Гандзя] хлопчикові через вії очима, міцно цілувала пухкими устами (Є. Кротевич).
Словник української мови (СУМ-20)