кераміт

КЕРАМІ́Т, у, ч.

Ізоляційний та покрівельний матеріал, який виготовляють із окису алюмінію, глини та кварцового піску.

Кераміт відзначається міцністю і має електроізоляційні властивості. Застосовується як діелектрик для конденсаторів, як пористий матеріал для очищення газів і рідин, а також у вигляді цегли для брукування (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кераміт — -у, ч. Випалена цегла-брущатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кераміт — керамі́т (від грец. κεραμίς – черепиця) випалена цегла-брущатка.  Словник іншомовних слів Мельничука