Словник української мови у 20 томах

кератоз

КЕРАТО́З, у, ч., вет., мед.

Незапальне захворювання шкіри, що супроводиться потовщанням її рогового шару.

Спадкові кератози проявляються в ранньому дитячому віці і можуть поступово прогресувати (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кератоз — керато́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кератоз — -у, ч., мед. Загальна назва дерматозів, які супроводжуються потовщенням рогового шару епідермісу. Актинічний кератоз — новоутворення шкіри, яке виникає в осіб старечого віку; передраковий стан. Гонорейний кератоз — кератоз, який розвивається при гонореї.  Великий тлумачний словник сучасної мови