кератоз
КЕРАТО́З, у, ч., вет., мед.
Незапальне захворювання шкіри, що супроводиться потовщанням її рогового шару.
Спадкові кератози проявляються в ранньому дитячому віці і можуть поступово прогресувати (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кератоз — керато́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кератоз — -у, ч., мед. Загальна назва дерматозів, які супроводжуються потовщенням рогового шару епідермісу. Актинічний кератоз — новоутворення шкіри, яке виникає в осіб старечого віку; передраковий стан. Гонорейний кератоз — кератоз, який розвивається при гонореї. Великий тлумачний словник сучасної мови